Свежие новости

Главная Новости

Великий обман. Як блефує ДФС і які варіанти у землекористувачів

Опубликовано: 22.10.2018

видео Великий обман. Як блефує ДФС і які варіанти у землекористувачів

Великий обман. Выдуманная история Европы.

Як домогтися присвоєння земельній ділянці правильного цільового призначення



Наказом Мінагрополітики «Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів»  від 27.03.2018 р № 162 з 17.07.2018 збільшено значення коефіцієнта, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (далі – Кф) в півтора рази з «2,0» до «3,0», що прямо пропорційно впливає на розмір нормативно грошової оцінки (далі – НГО) землі і, таким чином, збільшує розмір плати за землю (земельний податок та орендну плату за землі державної і комунальної власності).


Великий обман

Це стосується земельних ділянок:

– яким не присвоєно код Класифікації видів цільового призначення земель (присвоюються з початку 2011 року);

– інформація про які не внесена до Державного земельного кадастру.

Під цей наказ органи ДФС оперативно почали «рекомендувати» платникам плати за землю (а саме юридичним особам та фізичним особам – підприємцям) представити нові вилучення (довідки  1  ) з технічної документації про НГО земельних ділянок (далі – витяги) разом з уточнюючими податковими деклараціями за II півріччя 2018 року.


Деньги великий обман человечества

__________________

1. Наприклад, в Києві вилучення видає Головне управління Госгеокадастра в м.Києві, а аналогічні документи, тільки під назвою «довідка», видають Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунальні підприємства, що знаходяться в його підпорядкуванні .

Подивимося, що з цього приводу говорить законодавство і судова практика.

Правомірність “старого” цільового призначення

Отже, починаючи з 1998 року і до початку 2011 року цільове призначення земельних ділянок визначалося за Українським класифікатором цільового використання землі, затвердженого  листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 № 14-1-7 / 1205  (далі – УКЦВЗ 1998 року)  2  .

Такі досить “популярні” визначення цільового призначення, як, наприклад, землі “Житлової забудови і комерційного використання”, “Іншої комерційної діяльності” відбуваються саме звідти.

__________________

2. Який з формі не був нормативно-правовим актом, але з мовчазної згоди всіх придбав таку суть.

Разом з тим, починаючи з 15.02.2011  3  , при визначенні цільового призначення земельних ділянок використовується Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена  наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 23.07.2010 р № 548  (далі – КВЦПЗ 2010 року).

________________

3. Дата вступу в силу КВЦПЗ 2010 року.

Відповідно до нього перерахованим вище для прикладу видам цільового призначення можуть кореспондувати такі: “02.07 Для іншої житлової забудови”, “02.10 Для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури”, “03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури “.

Саме про таких кодах і йдеться в Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженому  наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 р № 489  (далі – Порядок 2016 року).

У той же час чинне законодавство взагалі не регулює проблемні питання взаємоіснування видів цільового призначення згідно  УКЦВЗ 1998 року  і  КВЦПЗ 2010 року  , не встановлює перехідних положень щодо застосування і заміну назв одних видів цільового призначення на аналогічні, певні новим документом. І разом з тим не містить норм, які визначали б незаконність використання земельних ділянок з цільовим призначенням, встановленим по УКЦВЗ 1998 року, і необхідність здійснення дій щодо приведення цільового призначення у відповідність з КВЦПЗ 2010 року.

На запит щодо роз’яснення законодавства з приводу обов’язки землекористувачів (землевласників) приводити цільове призначення земельних ділянок у відповідність з КВЦ НЗ 2010 року і відповідальності за їх неприведення Держгеокадастр листом від 22.03.2017 р № 28-28-0.21-4064 / 2-17 нічого по суті не зміг відповісти і не послався на жодну норму, яка зобов’язувала б це робити чи передбачала б відповідальність за відповідне бездіяльність.

Таким чином, присвоєне цільове призначення земельних ділянок відповідно до  УКЦВЗ 1998 року  залишається в силі до моменту його зміни в Державний земельний кадастр.

На сьогоднішній день суб’єкти владних повноважень досить часто “стимулюють” землекористувачів отримувати коди згідно  КВЦПЗ 2010 року  , створюючи штучні перепони для узгодження документації із землеустрою, поновлення договорів оренди земельних ділянок державної та комунальної власності і т. П. У таких діях вбачається порушення  статті 19 Конституції Україна  , оскільки закон таких вимог або обмежень не встановлює.

Коли отримують нові вилучення

Стаття 286 ПКУ  пов’язує необхідність отримання та подання до податкового органу вилучення тільки з постановкою особи на облік в якості платника плати за землю при поданні першої декларації по конкретній земельній ділянці. А в подальшому, говориться в  П КУ , така довідка подається у разі затвердження нової НГО землі.

Замовлення проведення і затвердження НГО землі населеного пункту на підставі розробленої технічної документації з нормативної грошової оцінки – виняткова компетенція відповідної місцевої ради відповідно до  статей 15  і  23 Закону України “Про оцінку земель”  ,  статтею 271 ПКУ .

Згідно  п. 1 розділу I Порядку 2016 року  він визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Це означає, що після прийняття рішення місцевою радою рішення про розробку нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель відповідного населеного пункту при її розробці, починаючи з 01.01.2017  4  , розробник – сертифікований інженер-землевпорядник обов’язково повинен застосовувати положення  Порядку 2016 року  , зокрема щодо значень Кф. І зміна відповідного Кф матиме місце після затвердження таких змін відповідною місцевою радою. Це відповідно до  ПКУ  та буде підставою для отримання землекористувачем нового вилучення. Чи не більше і не менше.

__________________

4. Дата набрання чинності Порядком 2016 року.

Інформативним підставою для витягів є саме технічна документація по НДО земель населених пунктів, а не  Порядок 2016 року  , між ними відсутній прямий взаємозв’язок. Порядок 2016 року є нормативною підставою для складання нових технічних документацій починаючи з 01.01.2017. Так реалізується середньовічний принцип “Le vassal de mon vassal n’est pas mon vassal ”  5  .

__________________

5. Васал мого васала – не мій васал.

УКРІНФОРМ, “рекомендуючи” в добровільно-примусовому порядку отримувати і представляти нові вилучення і уточнюючі декларації, “забуває” повідомити платникам податків, що під цими вимогами немає нормативного підстави.

Судова практика

Одним з небагатьох, але цікавим випадком оскарження землекористувачем дій Держгеокадастра щодо видачі витягів з Кф, визначеним згідно з  Порядком 2016 року  , є справа № 804/1677/17.

Суть справи проста: землекористувач в березні 2017 року оскаржив до суду дії територіального органу Держгеокадастра щодо застосування Кф “2,0” (той, який з 17.07.2018 – “3,0”) при формуванні витягів про НГО ряду земельних ділянок (яким не присвоєно код згідно  КВЦПЗ 2010 року  ), просив їх скасувати та зобов’язати відповідача видати нові вилучення з Кф, певним на час затвердження рішенням міської ради НГО земель цього населеного пункту  6  .

__________________

6. Справа стосується р Дніпра, позивачем було ПАТ “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, пізніше в справу вступив Дніпровський міська рада. НГО, про яку йде мова, затверджена в 2015 році.

Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали позицію позивача. Територіальний орган Держгеокадастра видав позивачеві нові вилучення зі значенням Кф станом на дату затвердження НДО земель м.Дніпропетровська у 2015 році.

На жаль, скаржники (Дніпровський міська рада та територіальний орган Госгеокадастра) в березні 2018 року визнали вимоги позивача і відмовилися від своїх касаційних скарг у Верховному Суді, що не дало останньому можливість викласти свою думку з цього приводу.

Це ще раз підтверджує необхідність та ефективність активного відстоювання своєї позиції платниками податків перед суб’єктами владних повноважень.

Що робити

В даний час органи державної влади створили вилку, при якій землекористувач має законну можливість вибрати, який розрахунок НГО земельної ділянки йому вигідніше, і відстояти його:

– продовжуючи платити по извлечениям, отриманим до 01.01.2017, щорічно індексуючи НГО, і в разі отримання податкового повідомлення-рішення, яким буде донараховано податкове зобов’язання і накладено штраф (за загальним правилом 25 відсотків (50 відсотків – у разі повторного виявлення) від суми донарахованого податку), оскаржити його (з аргументацією відсутності проведення нової НГО);

– отримавши витяг, сформований відповідно до  Порядку 2016 року  (безліч випадків, коли у землекористувачів зменшується значення НГО та, таким чином, – розмір плати за землю);

– оскаржуючи в суді дії територіального органу Держгеокадастра з видачі витягу, сформованого відповідно до  Порядку 2016 року  , з одночасним клопотанням про зобов’язання видати нове витяг зі значенням Кф, чинним на момент затвердження місцевою радою відповідної НГО населеного пункту (тут слід пам’ятати про спеціальну позовну давність, встановленої  КАСУ  , якщо вилучення отримували більше 6 місяців назад (одночасно можна отримати нові)).

Необхідно відзначити, що перша і третя опції працюють до затвердження відповідною місцевою радою нової НДО. Застосувати їх доцільно, якщо потенційний результат значно перевищить прогнозовані витрати на ведення судового процесу. Разом з тим застосування другої опції, яка відповідає баченню ситуації органами державної влади, об’єктивно є “найспокійнішим” варіантом для землекористувача.

ВИСНОВОК:

Ситуація невизначеності, при якій у кожної зі сторін є своя інтерпретація того, що малося на увазі, коли вводилися або змінювалися ті чи інші норми права, відсутність узгоджених роз’яснень з цього приводу очевидно є негативним проявом існуючого якості нормативного регулювання, яке врешті-решт не кращим чином впливає на інвестиційний клімат в Україні і не піднімає її у відповідних рейтингах.

Разом з тим землекористувачі та землевласники як учасники правовідносин з суб’єктами владних повноважень мають право активно захищати свої законні права та інтереси, звертати увагу останніх на некоректну правозастосування та необхідність системного підходу до аналізу законодавства.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

 
rss